Вчора мав можливість побачити одне з семи природних чудес України- регіонально-ландшафтний парк "Гранітно-степове Побужжя".Ідея поїздки належала
,і коли я отримав від нього пропозицію відвідати цю мекку фотографів і туристів,то,звісно,не роздумував ні хвилини.Погоду на день поїздки практично всі метеосайти віщували чудову.Виїхали ми з Черкас о 6 годині ранку.Спочатку через не дуже щільні хмари пробивалося сонце,а потім небо почало затягуватись пеленою з сірих хмар. І тільки десь з правого боку по ходу руху автівки виднівся невеликий шматочок блакитного неба.Хмарність ставала все сильнішою і незабаром після в'їзду в Миколаївську область почався дощ.Можна зрозуміти наші відчуття,адже ми планували фотографувати каньони,а дощова,ба навіть хмарна погода зовсім не сприяє цьому.Настрій наш падав прямо пропорційно погіршенню погоди,а ніяких натяків на її покращення не спостерігалось.Ми кляли всі гідрометцентри разом з метеосайтами,які так підло нас ошукали.З таким настроєм ми приїхали в Южноукраїнськ.Коли ми,залишивши автівку,пішли до Бузького каньону,погода несподівано стала поліпшуватись.Подув свіжий вітер,який почав розганяти хмари.За якісь пів-години від сірих дощових хмар на небі не залишилось і сліду.На блакитному небі сяяло сонце і де-не-де пробігали красиві білі хмарки.Якийсь час ми присвятили фотозйомці і спогляданню природної краси річки Південний Буг,милувалися розкішною панорамою острова Гард
Далі наш шлях пролягав до села Актове,біля якого знаходиться величний Актовський каньон.По дорозі ми мали змогу впевнитися,що на відміну від Черкащини місцеві фермери утримують велику кількість корів.
Але на шляху до Актового нам трапився ще один каньон,який ми спершу прийняли за Актовський.Але,уважно вивчивши карту,ми дійшли висновку,що це каньон на річці Арбузинка,притоці Мертвоводу.Каньон цей досить масштабний.Коли стоїш на його краю,погляду відкриваються чудові панорами.
Дослідивши Арбузинський каньон ,ми вирушили-таки до Актового.Село потопало в розкішному сортовому бузку,пахощі від якого вітерець розносив по всій окрузі
В Актовому ми трохи попетляли,шукаючи каньон,але за допомогою місцевих це питання було вирішене досить швидко.Залишивши машину,ми вирішили пройти до каньону пішки.І от ми біля мети нашої подорожі.
В день нашої подорожі був досить відчутний вітер.Тому,стоячи на краю каньона,відчуваєш себе досить непевно.Тим більше,що глибина каньону досить пристойна.Вітер навіть серйозно розгойдував камеру під час фотозйомки.
Дивишся на гігантські каменюки ,і складається таке враження,що якийсь велетень акуратно поскладав їх до купи.
Ми були вражені різноманітністю рослинного світу Побужжя
Ми мали інформацію про ще один каньон біля сусіднього села Перопавлівка.
Ми навіть вже почали рухатися в його напрямку,але своєчасно зорієнтувавшись в часовому просторі,вирішили відкласти цей каньон для наступного візиту на Побужжя.Адже було вже майже 19 годин,а в нас попереду ще була чотиригодинна дорога додому.
Мандрівка вдалася,погода весь день стояла як на замовлення.Ми отримали море задоволення від споглядання краси,яка,на мій погляд, могла існувати тільки десь за кордоном.Я щиро вдячний 
Немає коментарів:
Дописати коментар