середу, 28 серпня 2013 р.

Весна в Холодному Яру

В минулу суботу вдалося побувати в Холодному Яру.Але не на заходах з вшанування холодноярських героїв,як можна було б подумати,а просто в холодноярському лісі.В лісі,який тільки-но прокинувся після тривалої зимової сплячки.Власне,це була перша моя вилазка на природу після зими,яка,здавалося,ніколи не закінчиться.Поїдка ця відбулася з ініціативи і його сімейства,які люб'язно запросили мене скласти їм компанію.Їздили їхньої автівкою,тож прошу вибачення у інших своїх френдів(сподіваюсь,вони цей пост читають),яким я обіцяв показати весняний Холодний Яр.Сподіваюсь на їх розуміння і обіцяю реабілітуватися в майбутньому.Власне,і ті квіти,які вони хотіли побачити,вже відцвіли.А мені зимове сидіння вдома обридло до чортів,тож відмовлятися від поїздки навіть не прийшло в голову.
Перше,що вражає в Холодному Яру-це тиша.Тиша,від якої з незвички закладає вуха.І лише через декілька десятків хвилин,коли звикаєш до неї,починаєш чути щебет птахів,шум дерев,які потроху вкриваються молодим листям.
Після затяжної зими і незрозумілої весни ця прогулянка була ковтком джерельної води для спраглого мандрівника.Тиша,спів лісових птахів,пахощі леверди і первоцвітів в поєдннні і створили ту цілющу суміш,яка наповнює душу радістю,світлом і енергією.
Здавалося б ліс такий,як і скрізь.Ліс та й годі.А ні!Тут він особливий.Тільки тут присутній характерний рельєф з пагорбами і глибоченними ярами,в яких накопичується запах квітів і трав,тільки тут ці квіти і трави так особливо і приємно пахнуть.І навіть птахи тут співають якось особливо,не так,як де-інде.
Щодо квітів,то холодноярський ліс дасть фору любому іншому лісові.Лісові галявини тут буквально вкриті квітами рясту,медунки,фіалок,не кажучи вже про леверду,якої тут справді цілі хащі.
Хоча ми цілком логічно розраховували,що сезон підсніжників вже скінчився,все ж нам дуже хотілося знайти хоч невеличку їх ділянку для фотографування.Але практично всі підсніжники стояли в отакому неприглядному вигляді
Але відому приказку "кто іщєт-тот всєгда найдьот" ніхто не відміняв:) Тоді,коли ми з вже припинили пошуки підсніжників,Олені,завдяки її спостережливості таки вдалося їх знайти.Вірніше його.Бо він був один. І ми тут же відкрили на нього фотополювання
До слова сказати,в цій поїздці фотоаматорів в нашій команді стало вдвоє більше.До фотосправи долучилась Олена
і зі всього видно,що ця справа їй подобається
Не пас задніх і Тарас,який теж озброївся фотокамерою
Так що квітів для зйомки на всіх не вистачило,і я переключився на знімання пейзажів:)
Під час цієї прогулянкм я отримав заряд позитиву мінімум на тиждень.Краса весняного Холодного Яру просто заворожує і позбавляє навіть найменшого бажання повертатися в місто з його гамором,смогом і засиллям різнорідної інформації.Хочеться побути тут бодай декілька днів наодинці з природою,тишею,очистити душу від того негативу,який накопився в ній за зиму.Впевнений,що таке ж бажання виникло і в моїх шановних френдів,яким я вдячний за цю поїздку.

Немає коментарів:

Дописати коментар