Мошногірський парк.

Сьогодні наш шлях проляже на Мошенські гори.Мошногірський кряж-горбисте підвищення на Придніпровській височині,на правому березі р.Вільшанки,простягається на 27 кілометрів.Пересічна висота-160-180 метрів,максимальна висота(г.Стрілиця)-202метри над рівнем моря.

Новий володар цих місць граф Воронцов,вперше побачивши красу тутешньої природи,був захоплений красою гірських пейзажів.Він наказав спорудити тут заміський будинок,а трохи пізніше-закласти парк.Воронцов був закоханий в англійські парки,тож не дивно що парк було закладено в англійському стилі.

Парк досягав довжиною 8 кілометрів,а загальна протяжність паркових алей сягала 50 кілометрів.Оскільки оглянути такий великий парк пішки було важко,то відвідувачам надавалися кінні кабріолети,запряжені парою коней англійської породи,які привчені їздити по гірських схилах.

Пізніше було споруджено палац в три поверхи на 80 парадних кімнат.Він розташовувався на високому пагорбі,завдяки чому з вікон палацу відкривався чудовий краєвид на Мошни і Дніпро.В палаці була чудова бібліотекав 3000 томів,музей зброї,картинна галерея.Десь в парку знаходилась грецька ротонда,яка являла собою півколо тонких колон,які вінчають вершину пагорба.Ротонда була схожа на руїни давньогрецького храму,завдяки чому створювалось враження,ніби відвідувачі перебувають в Елладі.Зверху ротонди відкривались чудові краєвиди на Мошенські луки і поля.

Одна з алей вела до звіринцю,в якому вільно ходили верблюди,дикі кози,лами.Посеред звіринцю здіймався двоповерховий Будинок Ольги,збудований в готичному стилі.Звідси можна було проїхати на Дідову Гору,з якої було чудово видно Мошногірський Вознесенський монастир.Ще далі дорога приводить на Софіїну Гору,названу на честь доньки Воронцова Софії,яка в1833 році в віці 9 років під час кінної прогулянки впала з коня і ледь не розпрощалася з життям.За іншою версією вона загинула підчас падіння.Як було насправді навряд чи ми колись дізнаємось,але те,що мати Софії,Єлизавета Браницька-Воронцова,наказала спорудити на честь цієї події стелу-то це факт незаперечний.Стоїть вона і зараз,правда в досить понівеченому стані.

Розповідь про парк була б не повною без згадки про вежу Святослава.Вона була споруджена,звісно ж,за наказом графа Воронцова на протилежному від палацу краю парку,на високій горі,яка зветься Шпиль.Іменем славетного давньоруського князя вежу названо недаремно.Як  говорить старовинна легенда,кязь Святослав зі своїми воїнами під час походу на Візантію причалював до Мошенських гір,які тоді були просто лівим берегом Дніпра.Саме так,берегом Дніпра,адже вже давно доведено,що в часи Святослава Дніпро мав дещо інше русло.

Довго можна описувати архітектуру,інтер'єр вежі,багатства,які розміщувались в її приміщеннях,хоча,зважаючи на багатство Воронцових дивуватись особливо немає чому.Вежу, завдяки її висоті,було видно здалеку,а який краєвид відкривався з такої високої споруди,можна лише уявляти.На вершині споруди був влаштований ліхтар з різнокольоровим склом.Коли господарі перебували в маєтку,в ліхтарі горів вогонь.Подейкують,що в погожу днину з вершини вежі було видно навіть Києво-Печерську Лавру...Знищена вежа була під час 2 світової війни чи то німецькими чи то радянськими військами як спостережний пункт.

На жаль,про всю цю красу доводиться говорити в минулому часі.Всі архітектурні споруди були пограбовані і знищені після жовтневого перевороту,коли до влади прийшов пролетаріат та "трудове" селянство,яке буквально по камінчику рзтягло палац.Та й від самого парку залишилась лише центральна алея,яка веде до стели Софії.Важко віриться в минулу велич цього парку.Хоча природа тут гарна,що я й хотів показати на фото.

>