До числа цікавих для мандрівника куточків Звенигородщини без вагань можна віднести село Козацьке.Вчені припускають, що історичне коріння виникнення перших поселень в окрузі села сягає у VIII-ІХ ст.ст.,коли,рятуючись від гніту і розорення,чинимого феодалами,селяни тікають у південно-східні степові райони українських земель і заселяють територію сучасного села. Село спочатку мало назву Козача Сторожа, а з 16-17 ст. – Козача Долина, оскільки село було розташоване в долині Іськів яр. Через постійні сутички зі степовиками село неодноразово змінювало дислокацію,а заодно і назву-Козача, Козаче, а з поч. 18 ст. вже офіційно значиться в державних документах під сучасною назвою- Козацьке.
Землі Козацького належали магнату Ксаверію Любомирському, пізніше вони переходять у власність Г.О. Потьомкіну, а з 1791 р. у спадок їх отримує Варвара Василівна Енгельгард (Голіциніа), племінниця Потьомкіна та рідна сестра Олександри Енгельгард (Браницької). Чоловік Варвари Василівни Сергій Федоровича Голіцин (1748-1810),один з числених фаворитів Катерини ІІ по смерті імператриці потрапив у немилість до її сина,імператора Павла І і в 1797 р. подружжя Голіциних оселяється подалі від імператорського двору,а саме в Козацькому.Цікавий той факт,що разом з опальним сімейством до Козацького приїздить І.А.Крилов,тоді ще не відомий байкар,а такий собі виконавець обов’язків особистого секретаря князя та вихователь його дітей.
Поштова дорога Звенигородка-Шпола,залишки якої збереглися в Козацькому
Козачанський маєток на час приїзду до нього Голіциних був у запущеному стані і був зовсім не прибутковим.Відомий російський літератор Філіпп Вігель, який рік прожив у маєтку,так описав його: "Село Козацьке було з числа тих маєтків, які польські королі роздавали магнатам в Україні після її поділу на польську та російську. Магнати ніколи в них не приїжджали, жили у Варшаві або Вільні й отримували з них лише доходи...безкінечний двір, обнесений тином, в глибині якого відкривались дерев'яні барські хороми, збудовані нашвидкуруч, а по бокам знаходились шість доволі просторих мазанок, замість флігелів, і сад, розведений лише восени, що був лише рядками прутків".
Господарювала в маєтку княгиня.Саме вона,маючи неабиякий комерційний хист, примножила прибутки від маєтків в Україні,в тому числі і від маєтку в Козацькому. Тут вона збудувала садибу, залишки якої стоять у селі й зараз,та заклала парк.З 1872 р. маєток перейшов Варварі Григорівні Голіциній (1851-1908).У 1885 р. побудовано величний палац в готичному стилі з галереями,залами та баштами. На жаль, зараз цю красу ми зможемо побачити лише на архівних фото.Ви будете здивовані,що до історії княжого маєтку,а відтак і села,окрім представників князівської знаті має безпосереднє відношення і Г.Котовський,під командуванням якого червоний кінний загін зруйнував княжий палац в 1918 році.
Архівні фото палацу звідси
Зараз в будівлях князівської садиби,від якої залишились лише господарські приміщення, будинок управляючого та доволі ефектні в'їздні ворота,розмістилося професійно-технічне училище № 37.
Будинок управляючого
Останньою власницею маєтку була княгиня Тетяна Георгіївна Врангель (Куракіна). За час її господарювання побудовано цілий комплекс житлових будинків для повноцінного функціонування князівського маєтку, які збереглися до нашого часу. Недалеко від в'їздної брами знаходиться колишній господарський корпус.В цій, на диво гарно збереженій, споруді зараз уживаються різноманітні об'єкти: церква, майстерні техучилища та млин.
Недалеко від господарського корпусу можна оглянути флігель,який теж досить непогано зберігся.
Тепер,коли пост написаний,скажу,що до Козацького я приїхав не заради маєтку Голіциних.Вірніше,не лише заради нього.Насправді я хотів подивитися Козачанський дендрологічний парк.Але цьому завадили далеко не нові акумулятори на фотіку:вони стрімко розряджалися під час зйомки і після декількох останніх кадрів фотік відмовився фотографувати.В Козацькому батарейок я купити не зміг,тож довелося мені їхати в недалеке від Козацького місто Ватутіне,де й поповнив запаси електроенергії.Так що в Козацьке треба однозначно повернутися.
Немає коментарів:
Дописати коментар